Схема шляху остапа й соломії з поеми дорогою ціною

схема шляху остапа й соломії з поеми дорогою ціною
Головним суддею він робить самого Кирила, його совість, уособлену в неназваному, уявному персонажі, який перший кинув йому слово «зрадник». Внутрішній монолог, переданий засобами невласне-прямої мови: «Чорт! Пішов у полонину. За горбком, у долині він знайшов намет, в якому жили вівчарі. Остап вирішив покинути рідний край і втікати на вільні землі по той бік Дунаю, де колись оселилися запорізькі козаки після зруйнування царськими військами Січі.


Заповнюючи таблицю, учні знову працюють з текстом, ще раз його перечитують і вибирають необхідний матеріал. Страх і розпач, які охопили Чубинського («Сміх»), виступають не у плані загальнолюдському й біологічному (чекання смерті), а за логікою характеру. Замкнувши героя в чотири стіни, письменник вдається до копіткого, мікроскопічного дослідження його душі, внутрішніх порухів, переживань. Письменник створює героїчний образ української жінки – сміливої, мужньої, кохаючої.

Письменник не дає у названих творах безпосередньої картини погромів, а зосереджує увагу на психологічному стані персонажів, які чекають погрому і, отже, неминучої смерті. Письменник переконався, що для епічного розмаху бракує сил його молодому талантові. Напруження дії підтримується повною небезпек дорогою, їх перебуванням в екзотичному середовищі циган, причетних до крадіжок і вбивства. Існують різні види графічних організаторів, кожен із яких передбачає використання різних просторовихобразів для осмислення представленої в тексті інформації. Серед творів малої форми «Intermezzo» посідає особливе місце не лише в творчості М. Коцюбинського, а й у тодішній українській новелістиці в цілому.

Похожие записи:

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.